- Ты много раз получал по ебалу? - спрашиваю я Эдуарда многозначительно.

- Бывало, - бросил он мне, словно речь шла о том, любит ли он пирожки с мясом и крутил проволоку.

- Просто ты иногда ведешь себя вызывающе; делаешь такие вещи, после которых тебе очень хочется врезать по еблине.

Я закуриваю и оглядываюсь не идет ли кто. Вокруг никого нет. ( Read more... )

Пришел вчера подстричься. Парикмахер очень эффектная дева. Пухлые губки правильной формы, очень хорошие густые волосы, приятная (блядская) многообещающая улыбка, черные дырки-глаза, как стволы стреляли.

- Переехал, - говорю. - Теперь ездить к вам нихера не удобно.

- А почему переехали?

- Развелся.

- Оу, - как бы сожалея произнесла она. - Я тоже ( Read more... )

Як та жебрачка,  що на сходах у підземці пестить цуценя, бо знає, що то останнє, що їй радіє у цьому житті, так от і я випещую свої спогади. Вероніка остання, хто справді мене любив і піклувався про мене. І мені зараз так, як буває незручно коли ти правша і зрізаєш нігті лівою рукою на правій. І це відчуття не покидає мене.
Знаєте, як буває, живеш ( Read more... )

Краса - одна з найнезрозуміліших речей. Ось мені в дитинстві дуже подобалася тьотя Наташа. Товстенька жіночка, котра, до всього ж, була уважною до мене. Це була не просто тьотя, котру мама зустрічала посеред вулиці, котру давно не бачила, а та, щоб бути ввічливою, казала: "Ой, какой взрослий! Сколько ета єму?". Я казав якусь цифру, з котрою вже жив ( Read more... )

Люди звикли до сміху і не хочуть заглиблюватися у самих себе. Ця звичка, звісно-що, не породилася самотужки - їй дав життя власний людський егоізм. Урозуміння того, що життя мале, прийшло несподіванно, як ранок після солодкої ночі. Люди більше не хочуть скніти над книжками. Прогрес подарував кіно, комп"ютерні ігри, драйвові дискотеки, інтернет тощо ( Read more... )